с.Завтурове, Устинівська територіальна громада, Кропивницький район
Біля сіл Ганно-Требинівка та Завтурове, між якими знаходиться урочище, було знайдено поселення сабатинівської та черняхівської культури. Серед місцевих жителів побутують безліч легенд про цю таємничу місцину. Події в них датуються серединою ХІХ ст., періодом кріпацтва та колонізації центрально-українських земель російською імперією. Одна з них пов’язана з походженням назви урочища. За переказами місцевим паном Требинським на скелі була поселена дівчина-кріпачка, яка не хотіла вийти заміж за нелюба. Жила вона в невеликій халупі самотньо, як у монастирі. Звідси й назва Монастирище. Розповідають про печеру на тому острові, де сховані були давні скарби – чи то козацькі, чи то татарські. Вхід до неї десь згори на скелі прихований, а вихід знаходився під водою.
Інша легенда розповідає, що ще за кріпацтва біля острова знаходилась каторга для жінок-черниць, котрі, перебуваючи в різних православних монастирях, не втрималися перед гріхом перелюбства. Нібито через те, що то був незвичайний монастир і назвали це місце “Монастирище” з ненависті до тих черниць. В покарання за гріх, черниць змушували цілий день носити пеленою землю на вершину скелі.
Є гіпотеза походження місця ще в дохристиянські часи, в період заселення території уличами та праслов’янами – антами, що використовували скелю для ізоляції жінок, які відмовились брати шлюб або здійснили гріх перелюбства. Саме цей мотив є основним у поширених на Україні легендах про Дівич-гору. Ці легенди пов’язують з язичницьким минулим слов’ян, коли вагітних жінок, або тих хто довгий час не могли завагітніти, ізолювали на певний час в особливих місцях під наглядом жриць-віщунок. Тут ці жінки лікувалися травами, особливим енергетичним полем святого місця, здійснювали обряди культу родючості, метою яких було забезпечити збереження дитини до пологів або ж завагітніти. Урочище Монастирище на Інгулі могло бути такою Дівич-горою, де на певний час усамітнювались вагітні жінки.
Крім того, тут і нині мешкає степова гадюка-символ оберегу та плодючості у багатьох народів, у тому числі і слов’ян. Урочище і нині багате різноманітними рідкісними та лікарськими рослинами, якими лікують патології вагітності. Це деревій звичайний, подорожник, шпориш, кропива дводомна, а також звіробій, дикі коноплі, ромашка, астрагал, мати-й-мачуха та інші.
